Останній доданий фотоальбом
Наш колектив


Педагогічне кредо: "Доки є ціль - життя триває". Девіз: "Щоб здоровим зростати – треба сили гартувати"

 

 

/fizkult/foto_ta_tekst_fizkult_2.jpg
движущиеся картинки для гостевой

 

Поради для вихователів щодо організації занять з фізичної культури

 

            Фізкультурні заняття розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізичної культури та формування основ здорового способу життя. Вони дають змогу систематично, послідовно формувати, закріплювати й удосконалювати рухові вміння та навички, розвивати фізичні якості, давати дітям спеціальні знання та прищеплювати потребу в повсякденних заняттях фізичною культурою, оптимізувати рухову діяльність.

            Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з третього року життя. Тривалість занять для дітей раннього віку – 15-20 хв., старшого – 30-40 хв. Тривалість частин заняття (вступної, підготовчої, основної і заключної) та обсяг матеріалу не постійні, вони змінюються залежно від освітніх завдань, умов проведення заняття.

            Обов’язкові умови проведення занять з фізичної культури: вологе прибирання зали, провітрювання приміщення, підготовка фізкультурного обладнання та інвентарю. Обладнання та інвентар мають бути безпечними у використанні, естетично привабливими та відповідати віку вихованцям за розмірами, вагою тощо. Одяг та взуття дітей добираються з урахуванням місця проведення занять і пори року.

            За освітніми завданнями, співвідношенням нового і знайомого програмового матеріалу фізкультурні заняття поділяють на :

·        мішані (подається новий руховий матеріал та закріплюються раніше набуті уміння і навички; співвідношення знайомого та нового матеріалу на таких заняттях складає 3:1 або 4:1);

·        заняття на закріплення й удосконалення рухових вмінь та навичок, або тренувальні (будується на більш або менш знайомих вправах);

·        контрольні (проводяться за потребою в кінці місяця або кварталу, півріччя з метою перевірки рівня сформованості рухових умінь і навичок, спеціальних знань, розвитку фізичних якостей тощо).

За змістом рухових завдань і методикою проведення фізкультурні заняття розрізняють:

·         комплексні, або інтегровані, мішані (включають стройові, загально розвивальні вправи, основні рухи, рухливі ігри та інші види фізичних вправ; проводяться з використанням комплексу наочних, словесних, практичних методів і прийомів навчання залежно від віку дітей);

·         сюжетні (будуються, як правило, за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі рухові завдання пов’язані спільним сюжетом і виконуються в цікавих ігрових ситуаціях, на імітаціях тощо);

·         ігрові (всі освітні завдання розв’язуються лише з допомогою ігор (3-5): спочатку проводяться 1-2 гри малої і середньої рухливості, потім – 1-2 гри великої рухливості, на закінчення – малорухлива гра; ігри добираються так, щоб за руховим змістом вони відповідали змісту всіх структурних частин типового заняття; проводяться на закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);

·         домінантні (акцентовані на реалізацію певних освітніх завдань, застосування певних засобів фізичного розвитку тощо, наприклад: заняття на розвиток швидкісно-силових якостей, або на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, або заняття з переважним використанням певного виду фізкультурного обладнання, інвентарю тощо).

Фізкультурні заняття є щоденними:

·         двічі на тиждень вони проводяться у відведений для цього час у фізкультурній залі або на майданчику (за сприятливої погоди у період з квітня до жовтня);

·         в інші дні тижня проводяться два заняття фізичними вправами на свіжому повітрі під час денних прогулянок (у всі пори року за сприятливих погодних умов) та один раз на тиждень проводиться похід за межі дошкільного закладу, якщо є відповідні природні умови для організації елементарного дитячого туризму.

Заняття на свіжому повітрі проводить вихователь групи або інструктор з фізичної культури  з допомогою вихователя. До їх проведення, як і до занять в залі, можуть залучатися музичний керівник, помічник вихователя.

Усі заняття на свіжому повітрі мають таку саму тривалість, що й заняття у залі. Проте якщо вони проводяться у холодну погоду або з ухилом на оволодіння елементами спортивних ігор чи вправ їхня тривалість може дещо збільшуватися (до 5 хв.). Оскільки ці заняття проводяться під час проведення прогулянок, то важливо правильно обрати період їх проведення: в холодну погоду їх доцільно організовувати під кінець перебування дітей на повітрі, щоб запобігти переохолодженню організму після отриманих фізичних навантажень; у теплу пору такі заняття варто розпочати через 10-15 (до 20) хв. після виходу на майданчик, щоб діти встигли адаптуватися до погодних умов і щоб фізіологічні показники  - частота пульсу й дихання – досягли належного для активної рухової діяльності рівня.

Особливої уваги педагогів і медичного персоналу потребує забезпечення на заняттях з фізкультури оптимальних навантажень на дітей, що забезпечує більш високу працездатність дитячого організму й не викликає у дітей перевтоми. Помірна втома активізує відновлювальні процеси в організмі, пожвавлює темпи та поліпшує показники фізичного розвитку.

Педагоги мають стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на запропоновані їм загальні навантаження, як от: колір шкіри обличчя, спітнілість чола, щік, голови, спини, спосіб і ритмічність дихання (через ніс або рот, поява задишки), якість виконання рухів, стан постави, дисципліна, рівень дитячої уваги, інтересу, млявість чи надмірна рухливість тощо. За перших ознак перевтоми або передчасної втоми, слід вжити заходів щодо їх запобігання й підтримання здорового тонусу: внести зміни у зміст заняття, методику його проведення, дозування вправ, ввести додаткові паузи для відпочинку тощо, стосовно всієї групи, підгрупи чи окремих дітей. Основний показник реакції, організму на загальні навантаження – частота пульсу. Проводячи пульсометрію у дітей, слід враховувати таку орієнтовну динаміку зміни частоти пульсу порівняно зі станом спокою: упродовж вступної частини заняття вона зростає на 10-15%, підготовчої – на 20-25%, під кінець основної – на 60-80%, у заключній частині знижується приблизно до рівня вступної, а повертається до норми через 3-5 хв. після завершення заняття.

З регулюванням навантажень тісно пов’язані загальна і моторна щільність фізкультурних занять

Загальна щільність заняття — це відношення педагогічно виправданого часу до тривалості всього заняття. Педагогічно виправданим є час, відведений педагогом на пояснення і роз'яснення, показ дій, вказівки, зауваження, заохочення, оцінки, допоміжні дії (шикування і перешикування дітей, роздача і збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання вправ дітьми тощо. Час, витрачений на розмови з колегами, недоцільні пояснення та повчання, довгі бесіди, аналіз дій і поведінки дітей, довготривале очікування ними своєї черги під час виконання вправ чи при підготовці місця заняття, обладнання й інвентарю, зайві перешикування, повороти тощо, є педагогічно невиправданим і при визначенні загальної щільності занять не враховується. Тому всі ключові моменти організації та проведення занять слід ретельно продумувати, щоб час занять був педагогічно виправданим, а відтак загальна щільність занять наближалася до 100 %.

Моторна щільність розглядається як відношення часу, проведеного дітьми у русі, до тривалості заняття. Вона визначається методом індивідуального хронометражу і має орієнтовні вікові норми: для дітей 4-го року життя – 55-60 (до 65)%,  5-го року життя — 60-65 (до 70)%,  6-го року життя — 65 -70 (до 75)%,  для 7-го року життя — 70-75 (до 80)%. Ці показники можуть коливатися у зазначених межах, оскільки залежать від ряду чинників: типу заняття (наприклад, моторна щільність мішаних занять менша, ніж занять-тренувань), складності рухів, ступеня їх засвоєння, рівня рухової підготовленості, організованості дітей.

Існують різні шляхи регулювання моторної щільності занять, а саме:

·           вибір раціональних способів організації дітей для виконання рухів та доцільне поєднання різних способів організації впродовж заняття. При цьому слід ураховувати, що фронтальний спосіб організації забезпечує моторну щільність на рівні 75-88%, груповий — 66-75%, потоковий — 62-70 %, змінний — 58-66 %, спосіб колового тренування — 72-84 %, індивідуальний — 18 -24 %;

·            поєднання вправ з основних рухів у комплекси - зв'язки (особливо зручне при потоковому, змінному, іноді — при індивідуальному, груповому способах організації);

·           заповнення пауз під час очікування дітьми своєї черги або при зміні обладнання простими додатковими руховими завданнями, які не потребують ретельного контролю дорослого;

·          розміщення й максимальне (можливо, багатоцільове) використання на занятті великого і дрібного обладнання;

· забезпечення достатньої кількості посібників та інвентарю, використання обладнання, зручного для одночасного виконання одних і тих самих рухів дітьми (це дає змогу уникнути довгих очікувань дітьми своєї черги);

·          педагогічно виправдане застосування словесних і наочних прийомів (передусім пояснень, показу, оцінок тощо);

·     організація виконання рухів під рахунок або музичний супровід (йдеться про рухи, які можна виконувати у загальному ритмі й темпі, наприклад: ходьбу, біг, підскоки, загально розвивальні вправи).

Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад:

-        фітбол – гімнастика   – вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовують з оздоровчою метою;

 

-        стретчинг – система вправ, заснована  на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили.

 

Рухова активність дітей дошкільного віку

Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою ступінь задоволення якої багато в чому визначає подальший структурний і функціональний розвиток дитячого організму. Адже відбувається інтенсивний розвиток органів та становлення функціональних систем організму, складаються основні риси особистості,  формується характер, ставлення до себе та оточуючих.

Одним з пріоритетних напрямків освітнього процесу дошкільного навчального закладу є фізичне виховання дітей. Воно спрямовується на охорону та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності та своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей.

Форми фізичного виховання дітей дошкільного віку досить різноманітні. Це заняття фізичними вправами, рухливі ігри, спортивні розваги, прогулянки, також велике значення має рухова активність в ранковий час. Для її забезпечення в садочку щоденно проводиться ранкова гімнастика. За допомогою загально-розвиваючих вправ дітки активізуються та налаштовуються на подальшу роботу. Дуже важливо, щоб виконання вправ ранкової гімнастики увійшло в звичку.

Заняття являють собою цілеспрямовану та унікальну форму організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізкультури та подальшого формування основ здорового способу життя. Як правило вони дають змогу систематичного та послідовного закріплювання та удосконалювання рухових умінь та навичок, розвивають фізичні якості дають дітям соціальні знання та прищеплюють потребу в повсякденних заняттях фізкультурою оптимізують рухову діяльність.

На заняттях діти виконують:

•    Загально-розвивальні вправи (ходьба,біг, стрибки…) з поступовим збільшенням навантаження;

•    Вправи корегую чого спрямовування(для профілактики порушень постави та плоскостопості)

•    Вправи для формування певних фізичних якостей та навиків для впливу на різні м’язові групи з поступовим розподілом навантажень;

•    Рухливі ігри

Заняття з фізкультури проводяться в холодну пору року-в спортивному залі, а в теплу пору року на свіжому повітрі - на спортивному майданчику.

Особливу увагу потрібно звернути на забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей, які визначаються сукупністю фізичних, психічних та емоційних показників.

Фізичне навантаження-визначається величиною впливу фізичних вправ які виконуються під час занять на функціональну діяльність усіх органів дитини. Пік таких навантажень повинен припадати під час проведення рухливих ігор в основній частині занять.

Психічні навантаження – це показник впливу фізичних вправ під час занять на психіку дитини (увагу, мислення, уяву, сприймання, волю тощо). Найбільше психічне навантаження повинно припадати на початок основної частини занять, при розучуванні чи виконанні найбільш складних за технікою вправ з основних рухів.

Емоційні навантаження визначають величиною впливу фізичних вправ та емоційний стан дитини. Максимальне емоційне навантаження як правило припадає на рухливі ігри в основній частині заняття.

Оптимальне поєднання всіх навантажень дозволяє забезпечити високу працездатність дитячого організму і не викликає його перевтоми.

Зміцнюючи фізичне здоров’я дитини слід використовувати всі можливі засоби рухової діяльності, поєднуючи традиційні форми організації оздоровчо-фізкультурної роботи з інноваційними оздоровчими технологіями, нетрадиційними методами роботи використовуючи: фітбол гімнастику, пальчикову гімнастику, дихальну та звукову гімнастику,

Гімнастику для м’язів очей, імунна гімнастика, психогімнастика .

Ці технології сприяють удосконаленню функцій рівноваги та рухового контролю, сприяють зміцненню та розслабленню м’язів, використовуються для тренувань серцево-судинної та дихальної систем.

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

Середа, 14.11.2018, 06:23
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
.
Погода
Події
Поради інструктора з фізкультури
Корисні інтернет-ресурси
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
До нас заходили:

ДНЗ №10 "Веселка" м.Миргород © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz